П'ята ранку, я пішки, а автомобілі
Салютують бурхливими бризгами вгору.
Кілометри дороги мене вже добили.
В них немає ні краплі сумління докору.
Світ не винен. Лише інфантильні уй**ки,
Ерегуючи з кожної голої сраки,
Або годі - вельми симпатичної попки,
Ставлять маси у зручну всім позу собаки
І ти брешеш. Собі. Про майбутнє щасливе,
Яке з'явиться раптом знізвідки й знічого.
А поки відключають гарячу й, на диво,
Всі так само чекають і вірять у бога.
07.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322433
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2012
автор: Дякую, Ще., будь ласка)