А очі залишились, за вікном,
Пам’яті закрито все сукном,
Відчуваємо лиш кров і піт,
Залишаючи зусиль нестримних слід.
Ранок збудить хмарами образ,
Ти усміхнешся, і піде хвиля вищих фаз,
Втікаючи подалі, від несуттєвих тих погроз,
Я попав під твоїх очей гіпноз.
Я забуваю волі солодкий запах,
Трансформуюсь в вовкулаку,
Який хоче тебе і твоєї тіла,
А ти як ангел в небо полетіла…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322390
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2012
автор: EroS