...і ніколи тобі не сягнути
і не усвідомити
де коли і за що
за які то заслуги-досягнення
так поволі зійде
переходячи плинно
з прохолоди бузково-зористої
до блаженного того розпечення
світла-тепла
так поблажливо благом наданого
і подарованого
серед серпня незвично-серцевого
щедрістю-щирістю
пахощів
яблук гарячих
і сонячних диньок
подібних курчатам дводенним
розбіглися диньки-курчатка
розкочені степом розгойданим
злагоди згодою
десь в Приінгуллі
в минуле загулому
сонцем спекотним та чесним
на площі насиченій току
тільцями торкаючись
мирно
там спочивають
ячмінь і горох
й пшениці
всіх відтінків забарвлень і запахів
і так само сумирно
валяються в затінку
поза бетонним парканом
такі собі
п"ятеро цілих
і всі як одна
невибагно-невидних
сучки-перевіднючки
а з транзистора тріснутого
скотчем закріпленого
крізь гарячий розчинений вітер
знов і вкотре лунають "квінИ"
і небіжчик оголеним нервом
нагадує що
"show must go on!.."
і якраз у цю мить
і Знисходить на тебе
просвітлення
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322268
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 16.03.2012
автор: Лана Сянська