Холодний вітер пронизує одяг,
я зіщулившись йду проти вітру,
я спинитись не можу й на хвильку
і мені не хватає повітря
Знов на мить перехоплює подих
та зібравши в кулак усі сили,
я іду, я іду проти вітру
і життя з кожним кроком не миле.
Я не здамся, не здамся без бою,
крок, ще крок, ну іще хоч трішки.
Я іду, ми ідемо з тобою,
бо у нас нині спільна доріжка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322226
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2012
автор: надійка