I виростають поколiння,
Котрi не чули тишини.
О, найстрашнiше з лiточислень
Вiйна - вiйною - до вiйни!
Л. Костенко
Війна… Коли чуєш це слово, в уяві відразу постає щось моторошне, кожну клітину тіла пробирає тривога, страх та приглушене відчуття болю предків, що навіки закарбувався в генофонді роду.
В історії кожного народу існують темні плями, періоди непоборного смутку, коли, здавалося б, віра і надія на перемогу згасли назавжди. Та могутня Еллада ніколи не опускала руки, ніколи не впадала в меланхолічне сп’яніння відчаю. Люди вставали й продовжували боротися до останньої краплі крові, до останнього відголоску життя нації.
Тема обрана мною надзвичайно знакова і важлива для історії Греції. Це тема війни з загальносвітовою славою, яка була спричинена згубною красою, що робить її ще жорстокішою і безглуздішою. Тисячі народу гинули лише через легковажну забаганку майбутнього правителя володіти прекрасною жінкою.
Перше джерело, яке розповідає про Троянську війну — епічні поеми «Іліада» та «Одіссея»Гомера. Пізніше Вергілій у своїй «Енеїді» та інші античні письменники також описували ці події. Ахейці помилково висадились у Місії, а звідти буря знову занесла їх до Авліди. Принісши в жертву Артеміді Іфігенію, вони вдруге відпливли до Трої. Спочатку ахейці намагалися мирно домовитись про повернення Єлени, але троянці не погодилися віддати красуню.
У подіях під мурами Трої активну участь брали боги. Захопивши Трою, ахейці перебили всіх мешканців, пограбували і зруйнували місто. Із троянців урятувались тільки Єлена, Кассандра, Андромаха й Еней (з Анхісом і Юлом ).
Історичність Троянської війни підтверджується матеріалами археологічних розкопок, які доводять факт існування міста Трої чи навіть кількох міст держави, що зникли з карти наприкінці XIII ст. до н. е.
Війна проходила так давно, що наш мозок навіть не може охопити масштаби трагедії того часу, сприймаючи її, як привабливу романтичну казку. Та, тим не менше, мусимо раз і назавжди усвідомити – що в результаті Троянської війни загинула ціла держава. Населення було жорстоко знищене, випалене, замордоване, назавжди стерте з обличчя землі, щойно отримавши надію оманливий спокій, на мирне життя, що через підступність ахейців змінилося новим жахом. Гинули справді невинні люди через політичні, та навіть особистісні, конфлікти владних верхівок.
Вийшовши з лиховісного дорійського дарунку, Троянського коня, вояки зразу ж кинулися нищити домівки ні в чому неповинного населення, навіть не вартових, не озброєних, а саме руйнувати поселення, оплот міста, вбивати державу зсередини. Вірно говорять: для того, щоб знищити націю, не достатньо повалити її армію, важливо розтоптати дух народу, вбити його віру.
Драматичність подій підсилюється ефектом братньості ворогуючих народів, адже не дивлячись на те, що одні звалися троянцями, а інші – ахейцями, як постраждалі, так і нападники були греками: вони говорили грецькою мовою і розуміли одне одного, не поділяючи злості представників пануючих династій. Солдати мали вбивати одне одного виключно з віри в авторитет.
Тим не менше, як не було б сумно констатувати цей факт, Троя знищена! Її існування перетворилося на загадкову легенду аж до відкриття Шлімана. Найприкрішим є те, що ми, слухаючи чи читаючи «Ілліаду», розцінюємо історію, як розважальний міф, з благородними відданими народу героями, але не оцінюємо весь глибинний трагізм ситуації.
Ми плачемо разом з Ахіллом, розділяючи його біль від втрати друга, в той самий час не помічаючи плачу дітей, на очах яких безжалісно вбивають їхніх батьків, диму та полум’я, в якому гине історія, що могла продовжуватися, лишаючи нові відбитки вже на нашому поколінні, на добі сьогоденного існування.
Держава зникла, та ті нечисленні нащадки, що вижили, відродили свою країну в не менш могутній та сильній Римській імперії, що свідчить про неподоланну волю до життя і перемоги грецького народу. А наше завдання – пам’ятати, цінувати та робити висновки з таких далеких і затуманених подій. І, звісно, пишатися славою нації, культуру якої ми вивчаємо, любимо та підтримуємо!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322222
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2012
автор: Ая