Загубилася дорога
між туманами.
Звідти зиму виглядати –
наче сон
Руку зустрічі протягую
чеканнями
І не вірю у розмито-
синій фон.
А дорога пролягає
між обличчями.
У тумані очі…
спробуй, розпізнай.
Пролітає сніг
потріпаними стрічками,
Запізнилася Зима
десь на трамвай.
Тільки я стою,
вдивляюся в дорогу:
Білі коси, снилось,
у моїх руках.
Що біліє тінь минулого
порогу,
Що біліють вії
на твоїх очах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322198
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2012
автор: Анатолій Штанько