Мені снився гарний сон,
Що я у квітковому саду.
Весна прийшла сюди знов,
Все цвіте і я також цвіту.
Падає білий квітковий сніг,
П'янкий аромат мене огортає,
Я чую дивний чийсь сміх,
Але враз все чомусь щезає.
Приходить невчасно зима,
Холодною рукою торкається,
І я не відчуваю в серці тепла,
Все тіло моє змерзається.
Я стала холодною як Вона,
Я не знаю, що таке любов,
Я не знаю, хто така Весна,
В мене не пульсує кров.
І я чую знову цей сміх,
Він щораз голоснішає,
І падає невпинно сніг,
А кров моя густішає.
Підходить до мене Зима,
Корону на голову кладе,
Але згадую, що зараз Весна
І біля мене Кохання моє.
Вмить увесь сніг розтав,
Побіг вниз, туди...
Коханий замерзнути не дав.
Разом тепер крокуєм ми!
20:20
21.07.2000 рік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322140
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.03.2012
автор: Гречка Оля