Душа моя вся віршами промокла,
Цей плащ від сліз сушити може вітер,
Благословити має тільки доля,
Кохання Музи може лише гріти.
Вдягну пропахлу сумом одежину,
Яка зігріє плечі коли холод,
І виберу протоптану стежину,
Бо долі я своїй давно не ворог.
Кохання оспіваю в рідній мові,
В любисток, чорнобривець, вкладу душу,
Хай квітне на землі високе слово,
А я писати і ще жити мушу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322098
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2012
автор: Віталій Назарук