Звір, що не спить ніколи,
Правду ковтне й облуду.
Світла більше не буде,
Снігу більше не буде…
Травнів не буде й квітнів.
Жовтнів не буде й груднів…
З книги Буття невпинно
Котишся в книгу Суддів.
Прошепотіти „Отче…“
Встигне хіба ворожка.
Лишиться запах жінки
Й то лише трошки-трошки…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=322077
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.03.2012
автор: Олексій Ганзенко