***
Тонка струна, що плаче в серці болем...
І тільки вітер прошепоче... Мить...
Чуття всесильне, хоч здається кволим,
Коли напівживий, напівболить.
Коли корчі заплутують дороги
І хід думок одразу не сягнеш!
Лишаються покручені тривоги:
Правдива суть! Та віри знов не ймеш.
І знов натринькуєш на струнах серця
Сумний мотив, не випитий до дна.
Комусь ковток піврадості знайдеться,
Комусь повік півістина сумна...
(26.02.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321906
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2012
автор: Леся Геник