Давай зіграємо на життя!
Давай ставкою буде доля!
Я втомилася від каяття…
Вже дістала ця днів сваволя.
Все не так, може, час даремний?
Все не так як Хтось там хотів.
Чи це все лиш частини планів?
Де той рай у полоні днів?
Лише постріл і лише втеча,
Лише слабкість – то буде сила.
Я гостритиму вічно меч свій,
Я гостритиму словом крила.
І розтане на лоні долі
Усе сказане криком мовчання,
І проллється колись із крові
Щастя долею випите зрання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321635
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.03.2012
автор: Сонячний Янгол