І знову неправда, і знову брехня.
Знецінили люди вже власне життя.
Всі брешуть усім, навіть, часто, собі,
І тонуть повільно у власній брехні.
Немає законів й моралі життя.
Брехня – не слова, швидше спосіб життя.
Про вірне кохання у книжці читаєм,
А як це, любити? Ніхто вже й не знає.
Дружба і чесність – то майже пороки,
Минуле століття, пройшли їхні роки.
Душа всього людства повільно гниє,
Хто знає, куди все це нас приведе.
Я хочу сказати, що варто спинитись,
Подумати трохи й на краще змінитись,
Забути погане, йти в нове життя,
Допоки не кануло все в небуття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321547
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.03.2012
автор: BeeZone