Допоки рідну мову
Ти чуєш без турбот,
Щоразу, знову й знову -
Наш житиме народ.
Вона живе у серці,
У маминих словах,
Вона в душі озветься,
Мов кличе в небо птах.
Вона лунає Степом,
і звала в бій вона.
Щоб воля під цим небом
Тривала і жила.
Її дзвін у дібровах,
Струмочків у гаях.
Тому що рідна мова
В край отчий вкаже шлях.
Для мови, ми - це серце,
Її ми кров свята.
Народ завжди безсмертний -
Коли вона жива.
5 (12).03.2012
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321470
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2012
автор: Андрій Гагін