Зима уперше запізнилась,
Так дивно… На дворі січень свята в порозі,
А заметілі ще немає й досі,
І вже малече на дворі санчата залишила,
Сама пішла шукати нового дива.
Ну так, які санчата,
Якщо на дворі дощ іде немов весна,
На яке диво можна сподіватись
Уже ж святвечір на порозі,
А білосніжної зими нема.
І вже зоря на небосхилі загорілась,
І вся сім'я зібралась за столом-Свята вечеря,
І всі вітають із святим Різдвом,
Та всі усе чекають дива,
Споглядаючи за ним в вікно.
І ніч поглинула усіх в тенета ,
Зморила всіх людей чарівним сном,
І білі зорі постелила,
І все навколо забілила,
Білесеньким сніжком.
На ранок все було біленьке,
І сад ,і ганок, і дороги навкруги,
Здійснилося таке бажання,
Усі чекали, знали що прийде зима,
Вона прийшла, вона - Різдвяне диво.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321391
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 13.03.2012
автор: Іван Бобітко