Порив

До  зустрічі  з  тобою  
Відчував  я  дивні  страждання,
Душі  моєї  сподівання.
У  серці  визвані  моїм,
Якимось  ангелом  сумним.
Який  із  часом  розчинився  
У  полум’ї  думок,  страждань  моїх.
У  хмарах  Божих  загубився,
Розтаяв  лід  в  мені.
Лиш  музика  змогла  усе  змінити
Та  друзі  мої  милі,  дорогі,
Що  познайомили  з  тобою
У  день  той  світлий,  золотий.
Від  тоді  як  зустрів  тебе,
Заснути  я  ніяк  не  міг
І  думав  про  оте  кохання,
Що  ангел  на  руках  приніс.
Той  ангел  вже  не  був  сумним,
Він  був  окриленим,  ярким.
Здійснив  він  мрії  всі  мої,
Та  сподівання  приберіг.
Він  знав,  що  мої  сподівання
Весняні  всі  оті  ридання,
Душі  моєї  пориви  сумні
Загубляться  у  темноті
Яка  жила  разом  зі  мною,
Той  довгий  час
Який  завершився  весною,
Що  на  віки  вкрилася  в  серденьку  моїм.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321292
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2012
автор: ivankokost