Воістину блаженний муж,
Що з лицемірами не ходить
І рад не слухає, що вуж
Пускає брехнями в народи.
В законі Божому його
Всенощне й денне раювання,
Він прагне тільки одного
Святого з небом спілкування.
І буде він, як древо те,
Що піднялося над потоком,
Плодом рясніючи, росте,
Мов молодіє рік за роком.
Не так із тими, хто свій ум
Поклав неприятелем Слова,
Зотліє їх цинічний глум,
Немов одвіяна полова.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=321140
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 12.03.2012
автор: Рідний