Хто в старості тебе догляне,
Надію маєш бути при здоров’ї?
Чи буде поряд серденько кохане,
І погляди без слів, а красномовні.
В часи коли роки ти не рахуєш,
Ціни не знаєш рішенням важливим,
Руйнуєш сім’ї, душеньки травмуєш
І піддаєшся прагненням мінливим.
Доглянуть діти – рідні чи прийомні,
Можливо внуки подадуть води.
Якщо хтось поруч, вже ми не бездомні,
Збирає старість – зрощені плоди.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320902
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2012
автор: Любов Чернуха