Пусті прості слова,
Липкі гидкі образи
І сльози, як вода
Женуть/підштовхують до сказу.
Дарма давно примушуєм
Давитись один одним,
Чогось давно нема,
А може і не було досі?
Дарма! Воно було, є й буде.
Це вже давно записано в тобі-мені.
І боїмося, і не дуже,
Чого ж такі дурні?
Життя ще не навчило,
Чи не навчили ми життя?
Хай як було і буде,
Все, що не ми – то маячня.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320901
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2012
автор: Julia Novak