Прилетіла, мов на крилах,
Молода весна.
Сиву зиму потіснила
Фея чарівна.
Ніжно й лагідно сміється
Сонечко з небес
І в природі вже, здається,
Дух життя воскрес.
Проти сонечка, в калюжах,
Зблискує вода.
Вітерець-пустун байдуже
Деревце гойда.
У снігу струмок вертлявий
Радо жебонить.
До ріки прямує, жвавий, -
Годі зупинить!
Сніг сіріє, осідає...
Ген - таловина.
Там травичка проглядає,
Чи озимина.
У берізок сік струмує -
Пий донесхочу.
Ліс проснувся і шумує -
Теж тепло відчув.
Птахів з вирію вертають
Голосні ключі.
І кульбаби розквітають
Жовті дукачі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320884
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.03.2012
автор: Дощ