лабуді-да-буда

Засніженими  лісами
старими  блідими  руками
утомленими  голосами
утопленими  псами
все  випливе.

Пізно  чи  рано
закровоточать  раптом  всі  рани
прокинуться  всі  тихі  ночі  -
кричатимуть,  спати  не  схочуть.

Болітимуть.  Над  головою
наповняться  душі  зимою
по  вінця.  Не  буде  покою
допоки  не  станеш  собою.

Впадеш  непритомний  без  бою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320802
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.03.2012
автор: del