Твого мовчання слухати не хочу,
без тебе жить не можу взагалі,
і серденько закохане тріпоче,
слова кохання ніжні як пісні.
Бо ти і недосяжна, і чудова,
жива немов струмочок у долині,
коли говориш – ніжна твоя мова,
чому ж мовчиш, дівчино щира нині?
Твій образ неможливо вже забути,
не витерти із пам’яті прекрасне,
від розставання чую тільки смуток,
але кохання, сонечко, не згасне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320747
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2012
автор: Віршовий