Я намагаюсь у нього закохатися,
Торкатись подихом його очей,
Я намагаюсь більш не помилятися:
Несе ж вогонь до серця Прометей...
Я прагну зазирати йому в очі
і "бачити" наше життя,
Відчути як в сорочці щось стукоче,
прагну ПОБАЧИТИ його серцебиття...
Я роблю спробу бачити у снах...
тамує спрагу мій зелений чай...
із цегли...я будую дах,
якщо впаде - то ми - у рай...
Я наглядаю за його думками,
фарбую відчуття в приємний тон.
Закохуюсь, але ЩЕ тямлю...
А може це чудовий сон?
Я намагаюсь у нього закохатися,
не маючи - вже відпускаю...
Неприпустимо, але це вже сталося:
Я не закохуюсь...я вже кохаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320557
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2012
автор: Мишель деЛакруа