Минулі втрати – жахіття привид,
А в тебе серйозні нервозриви,
І ось практично вже зітліла,
Вогнем горить душа, горить і тіло.
А я у вирі степових тих прерій,
Розвалюю залишки затоптаних імперій,
Містерія чужих й не болісних історій,
Несе нам досвід, й апріорі
Я розумію твій душевний стан поволі,
Де апокаліпсис тихо розгортає крила,
Ти просто нескорима долі,
Ти вже летиш, до свого дива…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320550
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2012
автор: EroS