Коли ми любим і щасливі,
Зникає сонце, довга злива
Чуття змиває нанівець.
Але життя таке коротке –
Прощаймо і робімо кроки
до розуміння – навпростець.
Молімось Господу святому,
І, не зважаючи на втому,
Йому подякуймо за Дар:
життя – це тАкож Божа ласка
і кожна мить у ньому – Казка.
Уміймо пити днів нектар.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320515
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.03.2012
автор: АНАІД