Жорстка людина ти, здається, як на мене.
Ховаєшся від правди десь в своїм куті...
На людях ввічлива, зі мною - мов химера,
Так складно зрозуміть, що маєш на меті.
Ти прикриваєшся від світу темним светром,
Його я зняти хочу, ти лиш не даєш...
Дозволь мені почути стукіт твого серця...
Відкрийся вже нарешті, ну чого ти ждеш?!
А я тебе люблю і ти про теє знаєш,
Сама все добре бачиш, та, чомусь, мовчиш...
На відповідь твою вже задавно чекаю...
Допоможи з гудей холодний вийнять ніж!..
(10.01.2008.№40)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320426
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2012
автор: Вадим Косарєв