Світанок нині - ніжно променистий:
на повні груди дихає весна:
Крилом торкнувши небо синьо-чисте,
Намисто цвіту одяга вона.
Мої думки несуться ген за хмари –
лише тобою мрію і живу.
Очей палких і вуст барвисті чари
відчула не у сні, а наяву.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320250
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2012
автор: Анна Вейн