але де ж я?!?
...ті, хто мене по частинкам крали, *уки!! віддайте назад!!!
бо тепер я..кольору..різного калібру та інфраструктури..тепер більше..
о, мелодія сонця..Ти чула її? знаєш, я Тебе хочу!
врешті я можу вільно прокричати шепотом!
він пішов від мене..хоча знаю, то не на завжди..я ж кохаю..
..вночі..на білому, з гарним запахом, простирадлі. з ведмедем, телефоном та мізками швами на зовні. заставляю себе спати. але ті параноїдальні очі, котрі могли б нишком прогледжувати крізь мою стелю з вікнами не дають мені снiв. мені смокче живіт. треба доброго хліба та нової [операційної] системи і нахер сусідів! треба тиші вперемішку з йогою.
то просто друга я, та шо не ніжна..Ти знаєш її..інколи..
так! так! правильно!! куплю собі новий перцевий газовий паралізатор і сукню..бо я люблю сукні..і коралі..з морем. тепло..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=320025
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2012
автор: Nora