Забутая річка,закинута річка,задумливий погляд,відкрита душа,наївная вдача,цнотливая врода,і тиха мов нічка тепленька вода.
У воду заходжу і згадую руки
Згадаю вуста,згадаю тебе
Коли ти любив і ніжив губами
А сьогодні назавжди покинув мене.
Коли я для тебе мов сонце горіла
І серце вітдала і душу дала.
Сьогодні ж залишилась лиш спогадом дивним
Та я вже не вірю що знову сама
Ти добрий,ти щирий,ти ніжний,ти справжній,найкращий і класний,умієш любить
Назавжди я буду тебе лиш кохати,а завжди-хвилини мовчання води,не думай,не страшно
Ще вогник жевріє,а може врятуєш,спасеш від біди
Я думала,справді любити умієш,хвилини печалі…прощай назавжди..
Проходять години,тижні,місяці,шукатимеш довго,та більш не знайдеш
Роками любитимеш…лиш мрія жевріє
А я й справді вірила що любити умієш…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319994
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2012
автор: Вільна