Раз приснилося мені,
Що в гостях я у Весни.
Що лісом вона зі мною гуляє
І про життя лісне розповідає:
-Тут берізки,
Тут ялинки,
Тут і кубла,
І хатинки.
Тут осика молоденька,
Тут малесенький дубок,
Тут ліщина гарнесенька,
Тут дорослий вже дубок.
А в кутку ,у лісі,
Ясен вже у віці.
Стоїть один єдиний,
Великий,але дуже милий.
Навкруг травичка зелененька
Крізь землю пробивається.
Квіточки маленькі де-не-де
На землю появляються.
Це сон,чи казка-
Глянуть мило.
Це сон,чи мрія-
Бачить б диво.
Стоїть же Ясен ,
Як король неначе.
В шатах запашних
Стоїть і плаче.
-Чого же сумно, Ясенку, тобі,
Ти ж такий красивий?
Скажи ,Ясенку ,мені,
Чому такий журливий?
Сонечку всміхнися,
З дощиком поговори,
Пташечку послухай-
Радість оживи.
-Сумно мені дуже,
Радості немає.
От би мені, друже,
Час би повернуть.
У мої віки,
Не сумні ,веселі.
Крізь усі віки ,
Гори чи пустелі.
Коли про мене піклувалися,
Всі мене любили,
Про мне всі не забувалися,
Ні одної днини.
-Не плач ,ти, Ясенку,
Не журись.
І жорстокому суму
Не корись...
Збережемо дерева-
Скарб найцінніший.
І буде народ наш
Ще щасливіший!!!
Щастя в здоров’ї,
Щастя у волі,
Щастя у серці,
Щастя у долі!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319961
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2012
автор: Софійка Олексіївна