***
Він йшов спереду, втиканий мольбертами,
Намріяних позавтрашніми буднями!
Вона ж позаду з повними конвертами
Межи-сусідсько: бджолами і трутнями…
Та вірила у велич і маестровість!
Що ось-ось гримне… хлібом й до хлібинами…
Бо майте ж совість, потенційні! Ветовість…
Змініть на пропуск дружніми вітринами…
Та дні минають: і сивіють, морщаться,
Заляпана колиска… не дитячістю…
Спереду мрії все так само строчаться!
І лиш позаду вже ожили зрячістю…
(7.03.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319922
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2012
автор: Леся Геник