Холодними краплями
Дощ витікає
З небесної тріщини
Втомлених хмар,
А завтра вже сонце
Вогнем запалає,
Лишаючи опік
Болючих стожарів…
І пилом завіє
З безодні доріг,
Туманами вкриє
Останній поріг,
Блукати, блукати
Від міста до міста,
Лишаючи в грудях
Гаряче і чисте
Невтомливе серце
Від часу і болю,
Неначе залізом
Гартовану волю…
Старою завісою
Світ затулити,
Що тлумиться в тілі,
Красою убитім…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319751
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.03.2012
автор: Lee Olherson