Глибоко в душі
Вогник ще палає.
Він не потух,
Та вже догорає.
Пройшло не малу часу
А він її не забуває.
Як було їм добре
Весь світ пам’ятає.
Кричав, що кохає,
А часом мовчав.
І все було ясно без зайвого звуку.
Дотики пальців і очі горять
Ніколи їм того не забути.
Все те вже пройшло,
Тепер він не з нею.
Точніше сказати, вона вже не з ним.
А як бути далі?
Якщо серцем й душею
Він хоче і досі належати їй.
У неї вже інше життя: клуби, друзі.
А в нього все просто:
В очах видно біль,
Чогось не вистачає для щастя душі.
Тих зелених очей
І посмішок ніжних,
Хвилинок у двох
І дотику губ.
Щоб серце завмерло,
А потім забилось
Коли вона поруч
Просто стоїть.
Досі не ясно як буде далі
Та точно він знає,
Що без неї ніяк.
Кожного разу, коли фото листає
В голові одна думка: «Вже не моя!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319697
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2012
автор: Vit_Ka