Повінь

Тане  сніг  серед  глянців  ранкових;
Слід  холодний  змиває  ущент.
Ще  хвилина  і  станеться  повінь  -
Сон  зимовий  весь  змиє  дощем.

І  крізь  хмари  відвідає  промінь;
Вкриє  теплим  весни  він  плащем.
Мов  усе  повертає  додому  -
і  струмки  всьому  грають  ключем.

Горобців  дзвінко-радісна  мова:
Лине  щебет  із  різних  сторін.
Світлу  хвилю  в  душі  загадкову
Творить  повінь  навколишніх  змін.

04.03.2012  р.  Б.Ц.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319566
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2012
автор: Андрій Гагін