Знову вечір,знову ми,в обіймах твоїх знову тану
Зустрілись ми серед зими-і досі я тебе кохаю.
Про зустріч ту напевне знали
І Бог , і пекло,і душа
Щоб наші серця покохали то була мрія їх життя
Демон з янголом зустрілись
І перший раз не розійшлись
Так полюбити ми зуміли-союз той вартий сотні літ
Кохали довго,щиро,ніжно
І досі люблять,перший раз зуміли два світи
з'єднати.
Та не відомо хто із нас кохав сильніше,хто горів,а хто любов дарив ніжніше,і душу продав за любов,а хто із нас любив жаркіше.
Одне скажу я що кохаю,тебе не хочу я втрачать.
Одна я знову засинаю,хоч справді хочу разом спать.
Щоб ніжив,пестив,щирим був ти
Бо ти для мене все і всі
Хоч ти із раю,я із пекла,та краща пара в світі цім!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319480
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.03.2012
автор: Вільна