***

вії-сороконіжки,
залякана  трішки.
все  ще  малює  присвяти
й  вчиться  без  темряви  спати.
трохи  сліпа,
апатійна,
креслить  на  аркушах  війни.
зброю  складає  тремтливо,
юна  й  образливо-сива.
поглядом  створює-
нищить,
падає  в  крайнощі
й  нижче.
потім  підводиться,  клята,-
як  ще  її  величати?
бачить  себе  в  груді  преси,
мій  майже  мертвий  агресор.
камінь  з  душі  і  на  спини,
 взяти  б  чийсь  спогад  на  кпини,-
знаєш,  це  я...
 трохи  винна...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319402
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 05.03.2012
автор: Biryuza