Ковтає мене місто
В легенди вузьких вулиць,
І тут мені так тісно,
І тут мене не чують,
І тут мене цілує
Отруєне повітря,
Зомбуючи у маси
Відсутність сонця світла.
І я вже ділю з містом
Свій відчай і дарунок,
А знаєш, в тому місті,
Мій гибель і рятунок
Із ланок побудую,
моменти свого щастя
Ти маєш вічність місто
Могутність так прекрасна.
Ти нам відкриєш місто
Ті недосяжні мрії
І у душі від цього
Всі почуття німіють
Ми станемо рабами
Забудем сни пророчі
І бачитемо всесвіт
Через чужії очі!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319274
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2012
автор: Metrolog