Мої українки (літературна пародія)

О    ЖЕНЩИНАХ

Славянские    женщины    наши
Хозяйки,    им    слава    и    честь,
Алены,    Любаши,    Наташи,
Достоинств    их    всех    нам    не    счесть.
За    ними    ведется    охота
Богатыми    мира    всего,
Вас    в    жены    забрать    им    охота                
В    замен    нам,    не    дав    ни    чего.                        
Стирает,    рожает,    готовит!
Мы    жен    своих    любим    за    то,
Коня    на    скаку    остановит!
А    конь,    то    муж    пьяный    в    пальто.

МОЇ  УКРАЇНКИ

Мої    українки,  між  нами,  
Ви  -  диво,  бракує,  геть,  слів
Олени,  Марини,  Оксани  -  
Ви  зіткані  тільки  з  плюсів.

І  шейхи,  і  інші  ще  гади
Полюють  на  вас  повсякчас,
В  гареми  вас  хочуть  забрати,
Щоб    дулю  лишити  для  нас…

Ще  б  пак:  нагодує  й  напоїть,
Було  це  уже  разів  сто,
Коня  на  скаку    упокорить  ,
А  кінь  той  –    я  п’яний  в  пальто…

У  тому  ми  всі  одностайні,
Що  є  найсолодшою  з  мук,  
Стояти  на  прив’язі  в  стайні
І  їсти  свій  корм  з  ваших  рук.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=319157
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2012
автор: longavojo