Питаєте, де я беру слова,
Щоб описати у віршах природу?...
Жаринками вихоплюю з заходу,
Де зотліває сонця булава.
У житечку дозрілому, в хлібах
Пришіптують мені вусаті ості.
Росою вимальовуються з млості,
На верболозу точених губах.
Южать в садах пелюстками весни,
Вчуваються першоприлітним хором.
Льодяться на віконечку узором,
Окрикують хвоїнками сосни.
Їх коники цвірчать у ковилі,
Метелики змережують у квітах,
Флейтує іволженька у розсвітах,
Обідня тінь химерить на землі.
Журба осіння скімлить на вітрах,
Гілля хрущить в сухому падолисті,
Зрікають їх хмароньки перисті,
Що сонечко відносять в пазурах.
Всотавши першородну цноту слів
Я, оп’яніло пригортаю ниву -
Мою дівчину янгольськи-вродливу,
Жбурляю в небеса кохання спів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318936
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.03.2012
автор: Осіріс