Втікати марно від своєї долі -
Вона і воля, і неволя водночас...
Щоденний бій записує в нас ролі,
А ми у ляльководів завжди на "ура".
Життя мінливе. Ми в нім тимчасово
Й потрібно з мудрістю іти собі вперед,
Та вчитись треба людству знову й знову,
Щоб потім світ наш випадково не роздерсь.
03.03.2012 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318830
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.03.2012
автор: hronik