На ранок -
опара зі снігу,
Що з неї замісять
тумани.
Відчуй лиш,
як кисті вростають у воду.
Та броду
немає. І руки,
що носять
собою неспокій рахманний,
ховаєш за спину.
Волошково
мальовані кисті.
Між іншим,
вони таки схожі
на квіти: навіть з
водою - в"януть
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318749
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 03.03.2012
автор: Бука