Ти приходив сьогодні до мене у сні…
Посміхався й дивився ув очі…
Ми раділи, мов діти – співали пісні
І кружляли у вальсі пів ночі…
Ти мене обійняв і на вушко сказав:
«Моя дівчинко, рідна, кохана,
Я так довго тебе у цім світі шукав,
І не раз свою душу поранив!
Лише ніжність твоя, твоя вірність й любов
Зможуть серце моє відігріти!
Я віддам тобі все, тільки слово промов,
Світ без тебе пустий, непривітний!»
О, як плакала я, коли ранок прийшов,
Розлучивши мене із тобою!
Чи побачу тебе, мій коханий, ще знов?!
Чи блукатиму світом з журбою…
О, коли ж б це не сон, не примари хиткі,
А зійшлися шляхи наші, любий!
Нас ніхто розлучити уже б не зумів! –
Шепчуть в темінь ночей мої губи…
02.03.2012 року м. Вишгород
_______________________________
творчий переклад російською мовою мого вірша:
http://www.stihi.ru/2012/03/03/6520
Валентин Брильов
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318557
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2012
автор: скрипалька