Без тужіння серце віддала,
Хоч у мене, його ти не просив.
Я для тебе всю душу порвала,
А ти мене ні каплі не любив.
Ти серце прийняв, тільки ось розбив,
Його осколки назавжди в тобі…
Ти мене легко так зганьбив,
Та забув, що серце ніс в собі.
Я плакала, просила, благала,
Стояла на колінах пред тобою.
Тобою душу, тіло зігрівала,
А ти сміявся просто наді мною.
Тобі я віддана, життя тобі віддам.
Я поряд буду, біль твою візьму я.
І в життя райським розквітнути садам
Позволю я, та без тебе ж не живу я!!!
Зрозумій, я все віддам за мить,
За коротку мить твоїх цілунків.
І тендітна ніжність защемить
В душі, в душі холодних трунків.
Хоч сотню раз я повторю: «Люблю!»
Мені не відповіш, та буду близько.
Я про одне тебя молю,
Ти підбадьор холодним блиском.
́́́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318533
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2012
автор: teodora