Мова піснею в серці моєму озветься,
Я на музику вірші свої покладу
І мелодія світла і чиста поллється –
Я в ній мову про душу народу веду.
Рідна мово, колиско моя калинова,
Я нікому не дам розтоптати тебе,
Ти ознака для нації, роду основа,
Хто забув свою мову, той зрадив себе.
Не ганьбіть рідну мову брудними словами,
Захистіть її, трепетну, ніжну, святу,
Бо найперше її ви почули від мами,
Бережіть свою мову, її чистоту.
Бо якою ще мовою можна сказати
Ті слова, що із ніжністю мовлю їх я:
Мама, мамонька, матінка, мати,
Мамця, ненька, матуся моя.
Мова – радість і біль, мова – божий дарунок,
Шепіт хвилі морської і спів солов'я,
Хай зневаги тебе не торкається трунок,
Я вклоняюсь тобі, рідна мово моя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318399
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.03.2012
автор: 1956