Не питай чом холодно мені,
Не питай, чом не радію весні
І чому так гірко плачу в самоті,
Не питай, бо всі слова пусті,
Не питай від чого смуток мій,
Та благою в стороні не стій.
Ти не знаєш скільки в серці ран,
І чому слова будуть обман.
Ти не знаєш, що мій біль - це ти,
Ти читаєш всі мої листи.
Що написані в сльозах і журбі,
Але все це байдуже тобі.
Байдуже, що сонце - це пітьма,
Байдуже, що літо - це зима,
Байдуже тобі, а мені жіль,
Що між нами та густа вуаль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318349
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2012
автор: ОКСАНА ВИННИЦЬКА