Ти в зону ввійшла, зламавши замки
Я ж зону стеріг, від чужих зайвих поглядів
І кремінь і міць, неприступна фортеця
Все впало. Все рухнуло в мить...
Я відкритий.
Ти в зону ввійшла. Стою я оголений.
Ти чуєш вже дихання, бій серця прискорений
Я ж бачу лиш погляд магічних очей
Стою ніби вкопаний, як кінь у дверей.
Не можу свій погляд з очей відірвати
І ти вже так близько, і я оживаю.
Так мало повітря, ми вдвох задихнемось
І губи впившись, інтенсивно сжимались.
Так мало повітря, його вже й не треба
Дишу я тобою. Дишу лиш тобою.
І сяє навколо вся гама відтінків
Ми тремось носами себе осязая
Вкуша аромати із запаху тіла
Обняв твою душу. О, сонце як світить.
Тіла вже прогнулись і ми одне ціле.
* * *
Обняв твою душу.
І ми одне ціле.
* * *
Ти в зону ввійшла, зламавши замки
Замки я зроблю, а тобі не втекти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318338
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.03.2012
автор: UA