Обережно, прошу, обережно,
Не зламай моїх стомлених крил.
І підкорена, і незалежна.
І проміння, і зоряний пил.
Не вгадати, напевно, ніколи,
Що побачу, а що обмину.
А для тебе душа моя гола,
Хоч твоєї ніяк не збагну.
Що сьогодні чекати, почути.
Горе в радість, і знов навпаки.
Ні, ніколи мені не відчути
Ніжний дотик твоєї руки.
Обережно, прошу, обережно!
Поки шанс є – скоріш зупинись.
Геть іди на простори безмежні
І до мене уже не вернись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318154
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2012
автор: Міщишина Христина