Як мовчить саксофон
і як скрипка плаче -
все я бачу крізь сон.
І там осінь бачу -
Мертвим листям все плаче вона.
Моя осінь - то Львів,
то є небо без краю.
То верхівки домів,
тихі пахощі кави,
недосяжний, сліпий ідеал.
Я шукаю його,
щоб життя відчувати.
Осінь вибачить все,
час коханих прощати
і забути про сутність людей.
І хай музика б'є
на всю силу.
І хай осінь не йде
надто довго.
Надто пусто у вікнах твоїх,
Та вогонь у очах ще не стих...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=318053
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2012
автор: Ярема Підпільний