Лежу на холоднім асфальті,
а пальці мої в планетах,
заплуталися в кометах,
неначе тканина і п"яльця.
Лежу і тамую подих,
холод у нирки лоскоче,
в ласці отій прозорій
цілунки трав - урочі.
Шумить і вирує космос,
його не дістать вустами,
хоч дотягнутись б бровами,
до веселкових полос.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317836
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.02.2012
автор: manko