Дужий вітер чемно відчинив,
перед свіжістю пластмасове вікно,
увійшла холодна дама і без слів,
у кімнату сповнену теплом.
Вона несла у собі життя,
прохолоду, свіжість і надію,
заспівала вітрові сама,
я з тобою плачу і радію.
Не давала простору кімната,
і тепло душило повсякчас,
відчиняючи вікно, промовив вітер,
цілий світ попереду у нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317689
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2012
автор: Віршовий