Пропала собака з таким повідком,
Пропала маленька потіха.
Верніть те, що влітку було холодком,
Інакше життя мого віха
завершилась...
Занапастився мій брат у гріху,
Занапастився невільно.
Боже, верни йому русло в ріку,
Хай же ми знову та вільно
видихнемо...
Зрадила і перейшла на той фронт
Зрадниця, що обіцяла
Вічно кохати і взяла на понт.
Забракувала, що мала
виконати...
Він не втікав, бо його не було,
Друга, що, наче опора
Пильно і завжди би мружив чоло,
І щоб мене позавчора
врятувати...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=317664
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2012
автор: Андрій Конопко